22 грудня 2025 року відбувся Всеукраїнський онлайн практикум «Знищене або пошкоджене майно суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, тимчасової окупації територій та повоєнного відновлення України», який об’єднав провідних науковців, експертів і практиків у сфері господарського, цивільного, адміністративного та міжнародного права. Захід був присвячений напрацюванню дієвих правових механізмів фіксації та відшкодування шкоди, завданої бізнесу внаслідок збройної агресії російської федерації.
У вступному слові Король Володимир Іванович, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, в. о. директора Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, акцентував увагу на ключовій ролі приватноправових механізмів у захисті майнових прав суб’єктів господарювання, майно яких було знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії. Він наголосив на необхідності системного переосмислення традиційних підходів до відповідальності та відшкодування шкоди в умовах війни, а також на важливості гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами для забезпечення реального та ефективного захисту прав бізнесу в процесі повоєнного відновлення України.
Модерацію Всеукраїнського онлайн практикуму забезпечили Деревянко Богдан Володимирович, доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова НАН України», та Попович Тетяна Григорівна, кандидат юридичних наук, старший дослідник, завідувач лабораторії з адаптації законодавства України до права ЄС Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України. Завдяки злагодженій роботі модераторів було забезпечено чітку структуру заходу, фахову дискусію та практичну спрямованість обговорення, що дало змогу комплексно розглянути проблеми фіксації, оцінки та відшкодування шкоди, завданої майну суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України.
Ключовими спікерами виступили провідні вчені.
Нагнибіда Володимир Іванович, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України, докладно пояснив, які юридичні механізми сьогодні є доступні бізнесу, щоб мати можливість для стягнення збитків, зокрема: цивільний позов у кримінальному провадженні щодо порушень законів і звичаїв війни; позов до українських судів з подальшим визнанням і виконанням рішень у країнах ЄС; звернення до міжнародних інституцій, зокрема до Міжнародного Реєстру Збитків (Register of Damage for Ukraine), який уже функціонує; очікуваний міжнародний компенсаційний механізм, що включатиме Реєстр, Комісію та Фонд для виплат компенсацій. Особливий акцент було зроблено на практичних вимогах до доказової бази.
Доповідач сформулював «чотири золоті правила фіксації», яких повинен дотримуватися кожен власник бізнесу, нерухомість якого зазнала шкоди внаслідок обстрілів держави-агресора: Максимум документів – фото, відео, копії всіх документів до і після пошкодження. Якісна візуальна фіксація – з геолокацією, датою, описом обставин. Експертні огляди і висновки – інженери БТІ, сертифіковані оцінювачі нерухомості, судові експерти, висновки інвентаризаційних комісій та комісій з обстеження технічного стану пошкоджених об’єктів. Упорядкування документів – усі матеріали мають бути у PDF, кожен файл — окремо, належно підписаний.
Деревянко Богдан Володимирович, доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки Державної установи “Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України”, присвятив свій
виступ проблематиці відшкодування шкоди, завданої агресією російської федерації суб’єктам господарювання України. У доповіді було окреслено актуальні правові виклики, з якими стикається бізнес в умовах воєнного стану, а також проаналізовано нормативні засади захисту майнових прав підприємств.
Особливу увагу під час виступу приділено розмежуванню прямих і непрямих збитків, завданих унаслідок бойових дій, а також механізмам їх фіксації та відшкодування за рахунок держави. Доповідачка зосередилася на практичних аспектах застосування положень Господарського та Цивільного кодексів України, спеціального законодавства і підзаконних актів Кабінету Міністрів України, що регулюють порядок визначення та обліку завданих збитків.
Завершальною частиною виступу став аналіз реального кейсу щодо спроби отримання фінансової допомоги суб’єктом господарювання від органів державної та військової адміністрації. Наведений приклад наочно продемонстрував проблеми правозастосування та необхідність удосконалення існуючих процедур компенсації, а також формування єдиного підходу до відшкодування шкоди бізнесу, постраждалому внаслідок збройної агресії.
Беззубов Дмитро Олександрович|, доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, під час виступу представив доповідь, присвячену аналізу солідарної відповідальності та санкцій як взаємопов’язаних механізмів правового реагування на збройну агресію проти України. У виступі акцентовано увагу на обмеженості традиційних доктрин юридичної відповідальності в умовах війни та обґрунтовано необхідність врахування функціональної участі недержавних і квазідержавних суб’єктів, діяльність яких сприяє здійсненню або пролонгації агресії. Санкції було розглянуто не лише як політичний інструмент, а як правовий засіб фіксації причинного зв’язку між поведінкою суб’єктів і завданою шкодою.
Окрему увагу у доповіді приділено ролі судової експертизи та незалежних експертних інституцій у процесах оцінки й відшкодування шкоди, завданої воєнними діями. Наголошено на необхідності розвитку методологічних підходів до визначення багатовимірних і кумулятивних втрат, а також на важливості міжінституційної наукової співпраці для формування ефективних компенсаційних механізмів на національному та міжнародному рівнях.
Аврамова Ольга Євгенівна, доктор юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України, у межах виступу окремий акцент зробила на проблемі відходів, що утворюються внаслідок вибухів та бойових дій, як на малодослідженому, але надзвичайно важливому аспекті воєнних збитків. Наголошено, що вибухові руйнування формують значні обсяги будівельних, небезпечних та потенційно токсичних відходів, які створюють додаткові екологічні, санітарні й економічні ризики для суб’єктів господарювання та територіальних громад. Такі відходи потребують спеціального правового режиму поводження, обліку та утилізації, що виходить за межі стандартних процедур управління відходами в мирний час.
Також було підкреслено, що витрати, пов’язані з прибиранням, транспортуванням, зберіганням і знешкодженням відходів після вибухів, мають розглядатися як складова прямих збитків суб’єктів господарювання, завданих збройною агресією. У цьому контексті акцент зроблено на необхідності нормативного закріплення чітких механізмів фіксації таких витрат та включення їх до системи компенсації шкоди, зокрема в межах державних програм відшкодування і майбутніх міжнародних механізмів стягнення збитків з держави-агресора.
Попович Тетяна Григорівна, кандидат юридичних наук, старший дослідник, завідувач лабораторії з адаптації законодавства України до права ЄС Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, звернула увагу на особливу роль суб’єктів житлово-комунального господарства в умовах воєнного стану та на специфіку шкоди, якої вони зазнають унаслідок вибухів і бойових дій. Підприємства ЖКГ забезпечують безперервне функціонування критичної інфраструктури — водо-, тепло-, газо- та електропостачання, водовідведення, вивезення відходів, — а тому часто першими стикаються з наслідками руйнувань. Пошкодження мереж, споруд і обладнання призводить не лише до матеріальних втрат, а й до загрози життю та здоров’ю населення, що зумовлює необхідність оперативних аварійно-відновлювальних робіт без належного попереднього фінансування.
Окремо наголошено, що витрати суб’єктів ЖКГ на ліквідацію наслідків вибухів, тимчасові ремонти, заміну знищених елементів інфраструктури та забезпечення мінімальних стандартів надання послуг мають кваліфікуватися як прямі збитки, завдані збройною агресією. У цьому контексті підкреслено потребу у спеціальних підходах до фіксації та відшкодування шкоди, завданої підприємствам ЖКГ, з урахуванням їх публічно значущих функцій, тарифних обмежень і залежності від рішень органів місцевого самоврядування, а також у формуванні сталих механізмів державної та міжнародної компенсації таких втрат.
За підсумками заходу учасники дійшли висновку про необхідність подальшого вдосконалення національного законодавства, розвитку методологій оцінки воєнних збитків і активної міжінституційної співпраці для формування ефективних механізмів компенсації шкоди на національному та міжнародному рівнях.
