Підсумки науково-практичної конференції «Корпоративне управління в умовах євроінтеграції»
17 квітня 2026 року в місті Тернополі на базі історичного комплексу Збаразького замку відбулася масштабна науково-практична конференція, присвячена питанням корпоративного управління в умовах європейської інтеграції. Захід був організований Верховним Судом спільно з Господарським судом Тернопільської області, Науково-дослідним інститутом приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України, Національною школою суддів України та Асоціацією суддів господарських судів України за підтримки проєкту ЄС Право-Justice, Програми підтримки ОБСЄ для України та ГО Міжрегіональний експертний центр Про Джастіс. Головною проблематикою зібрання стало обговорення актуальних викликів корпоративного управління, механізмів судового захисту корпоративних прав та шляхів адаптації вітчизняної судової практики до європейських стандартів.
Ознайомитися з презентаціями та детальною програмою заходу можна за посиланням:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/konferencii/naukovopraktychna_konferentsiya_korporatyvne?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExWVYwamZFSkNnQm5OZjhPYnNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR4fdj-D__VOcdeNhLMhsLWV1FY_Ba1iNhZkRRR6CF3V7qST7OFUsgpfC3lpNw_aem_Tuhz8Tt-OEdQBrgKDo0Lpw
Робота конференції розпочалася з вітальних звернень почесних гостей. Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач, секретар судової палати Олександр Баранець, народний депутат України Іван Калаур та інші представники судової влади й міжнародних організацій наголосили на особливому місці корпоративних спорів в економіці держави. Виступаючі підкреслили, що євроінтеграція вимагає глибоких змін у корпоративному управлінні, а якість судових рішень безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість України в умовах воєнного стану.
Перша тематична секція була присвячена євроінтеграційним вимогам до корпоративного управління, модераторкою якої виступила завідувачка лабораторії Інституту Ліліана Сіщук. У своєму вступному слові вона акцентувала увагу на ролі судових органів як орієнтира у подоланні законодавчих прогалин на етапі переходу до членства в Європейському Союзі. Далі міжнародний експерт Арне Енгельс окреслив загальні підходи регулювання у країнах ЄС, звернувши увагу на перехід до більш жорсткого регулювання та майбутні виклики щодо штучного інтелекту. Суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич розкрив роль керівних принципів міжнародних організацій у реформуванні державного сектору, а доцент Олександр Гарагонич вказав на необхідність відходу від формалізму до змістовного аналізу корпоративних відносин. Важливий науковий внесок у дискусію зробив провідний науковий співробітник Інституту Богдан Деревянко. Він детально проаналізував наслідки законодавчих змін щодо скасування організаційно-правової форми підприємства, вказавши на розбіжності між обраним радикальним шляхом трансформації та підходами міжнародних організацій.
Друга панель, яку модерував Олександр Баранець, охопила питання судової системи, доказування та захисту прав акціонерів у корпоративних спорах. Суддя Верховного Суду Ірина Кондратова зосередилася на проблемах доказування у процедурах примусового викупу акцій, підкресливши проблему асиметрії доступу до доказів для міноритарних акціонерів. Професорка Олена Беляневич розглянула баланс інтересів міноритаріїв крізь призму європейського законодавства, а професор Володимир Цікало класифікував корпоративні права на ординарні та ексклюзивні. Своєю чергою, суддя Світлана Таран деталізувала заходи забезпечення позову в корпоративних спорах, наголосивши на необхідності дотримання принципу пропорційності та недопущення блокування господарської діяльності підприємств.
Трансформацію державного сектору економіки учасники обговорили під час третьої секції під керівництвом Ірини Жаронкіної. Адвокат Володимир Ігонін розповів про формування нової політики державної власності, а директор департаменту Фонду державного майна України Вадим Ванченко окреслив практичні труднощі приватизаційних процесів та управління активами на окупованих територіях. Вагомою складовою програми стали доповіді представників Інституту. Головний науковий співробітник Ольга Аврамова ґрунтовно висвітлила питання корпоратизації як дієвого інструменту підвищення прозорості державного сектору. Завідувач відділу Інституту Валерій Полюхович проаналізував вплив цих процесів на конкурентне право, довівши необхідність суворішого дотримання процедур контролю за концентраціями. Завершив роботу секції член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов, пояснивши нові підходи до запровадження багатоголосих акцій відповідно до європейських директив.
Завершальна четверта секція, модерувала яку Тетяна Попович, охопила новітні виклики управління та корпоративного контролю. Професорка Олександра Кологойда розкрила перспективи та юридичні ризики використання систем штучного інтелекту в діяльності компаній. Провідний науковий співробітник Інституту Роман Майданик представив комплексний аналіз доктрини відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями чи бездіяльністю її посадових осіб. Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько зосередився на проблематиці корпоративних прав у фермерських господарствах та оборотоздатності часток. Головний науковий співробітник Інституту Ольга Зозуляк розкрила виміри фідуціарних обов’язків керівників компаній щодо забезпечення корпоративної сталості. Заключним акордом стала доповідь старшого наукового співробітника Інституту Віталія Махінчука, який дослідив міжнародний компенсаційний механізм як інструмент відновлення судової інфраструктури через міжнародний реєстр збитків.
Підсумовуючи роботу конференції, Лариса Рогач наголосила на необхідності тлумачення законодавства через принцип розумного законодавця з урахуванням сучасних умов. Учасники заходу констатували, що активна спільна позиція суддівського корпусу, практиків та наукової спільноти є невіддільною складовою успішного реформування корпоративного управління. Прийняті в ході фахових дискусій рішення стануть вагомим підґрунтям для вдосконалення правозастосовної практики та забезпечення сталого економічного розвитку держави.
Переглянути повний відеозапис конференції можна на офіційному ютуб-каналі Верховного Суду:
