20 травня 2026 року в Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені академика Ф. Г. Бурчака НАПрН України відбулося чергове засідання щомісячного наукового семінару «Приватне право і підприємництво в умовах сучасних викликів»

Засідання розпочалося з надзвичайно приємної та урочистої події. За дорученням Президента НАПрН України директор Інституту Володимир Король вручив науковим співробітникам Інституту високі відзнаки Національної академії правових наук України за особистий внесок у забезпечення розвитку правничої науки, значні трудові досягнення та з нагоди Дня науки.

Почесними грамотами НАПрН України були нагороджені:

  • в.о. заступника директора з наукової роботи Володимир Бобрик.
  • т.в.о. завідувача відділу міжнародного приватного права Галина Миронова.
    ㅤ

Подяку НАПрН України оголошено:

  • вченому секретарю Інституту Микиті Бернацькому.
    ㅤ


Після завершення урочистої частини увага учасників заходу була прикута до актуальних питань організації сучасної наукової діяльності, трансформації ролі дослідника та впровадження інструментів академічної доброчесності в систему наукового менеджменту.

На семінарі із ґрунтовною доповіддю на тему «Інституційне забезпечення академічної доброчесності в системі наукового менеджменту, присвяченою концепції менеджменту науковця  та академічній доброчесності, виступила головний науковий співробітник відділу правової взаємодії бізнесу та держави, доктор юридичних наук, доцент Ольга Євгенівна Аврамова.

У сучасних умовах наука перетворилася на складну систему, де ефективність досліджень безпосередньо залежить не лише від індивідуальних здібностей науковця, а й від його вміння ефективно управляти власною дослідницькою діяльністю.

Ключові тези презентованої доповіді Ольги Аврамової:

  • Що таке менеджмент науковця? У міжнародній практиці цей феномен розглядається як сукупність навичок планування, організації, комунікації та управління ресурсами в науковій роботі. Спираючись на підходи OECD та UNESCO, сучасний вчений постає не просто як генератор знань, а як «проектний працівник знань».
  • Основні компоненти управління дослідженнями: Менеджмент дослідника є комплексним і включає управління проєктами (формування ідеї, координація команди за методологіями PMI чи PRINCE2), грантовий менеджмент (написання заявок, бюджетування та звітність перед донорами), управління часом і продуктивністю у режимі “поглибеної праці”, а також активну академічну комунікацію (публікації у Scopus/WoS, міжнародний нетворкінг та розвиток Open Science).
  • Моделі та виклики: Сьогодні у світі виділяють індивідуальну, інституційну та проєктно-мережеву моделі управління наукою. Водночас науковці стикаються із серйозними викликами: надмірною бюрократією, високою конкуренцією за гранти, публікаційним тиском та вигоранням.

Окрему увагу в доповіді було приділено академічній доброчесності як основі наукового менеджменту. Доповідачка наголосила, що управління наукою не може функціонувати без правил якості та довіри. Доброчесність виконує роль «етико-правового фундаменту», визначаючи правила чесного дослідження, авторства та достовірності даних.

Завдяки науковому менеджменту ці принципи перетворюються на чіткі управлінські механізми: антиплагіатні системи, внутрішній аудит, політики оцінювання (KPI) та етичні комітети. У сучасних реаліях дотримання доброчесності прямо впливає на отримання грантів, фінансування та міжнародне визнання, тоді як її порушення є серйозним управлінським ризиком і веде до втрати ресурсів.

Семінар завершився жвавою дискусією. Учасники обговорили можливості імплементації міжнародних стандартів організації наукової діяльності (зокрема рекомендацій OECD та UNESCO) у вітчизняну практику приватного права та підприємництва.

Щиро вітаємо наших колег із отриманням заслужених високих нагород та дякуємо Ользі Євгенівні за надзвичайно цікаву й актуальну доповідь!