4 – 5 жовтня 2024 року відбулася XXІІ Міжнародна науково-практична конференція «Васильєвські читання», яка вперше відбулася зі сталою назвою, присвяченою світлій памʼяті заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора Валентини Антонівни Васильєвої, та пройшла 4 – 5 жовтня 2024 року на Прикарпатті. Рішення започаткувати Васильєвські читання, що продовжуватимуть цикл міжнародних науково-практичних конференцій з проблематики корпоративного права, яких сукупно ініційовано Вченою у кількості двадцять одного наукових заходів, було прийнято дирекцією Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України.
Під час конференції були розглянуті актуальні питання корпоративного права та управління у світлі наукових ідей, поглядів і концептуальних підходів професора Валентини Антонівни Васильєвої. Адже, як відомо, наукова діяльність Вченої втілена у понад 130 наукових працях, у коло інтересів якої входила проблематика, пов’язана із зобов’язальним та договірним правом, корпоративним правом, міжнародним приватним правом. Науковий шлях Вченої присвячено становленню Школи цивільного та корпоративного права на Прикарпатті, що вказує на вагомий внесок у розвиток цивілістики України.
Пленарне засідання наукового заходу розпочалося з теплих слів про Валентину Антонівну Васильєву, як про Видатного Цивіліста та Прекрасну Людину! Перші слова памʼяті про Вчену на конференції висловлені директором Науково–дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, доктором юридичних наук, професором, академіком НАПрН України Олександром Дмитровичем Крупчаном та проректором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидатом медичних наук, професором Едуардом Йосиповичем Лапковським, які відзначили великий вклад Вченої у розвиток науки і навчання на Прикарпатті.
Також спогадами про Валентину Антонівну Васильєву поділився народний депутат України, доктор юридичних наук, професор Іван Романович Калаур, який з перших днів діяльності Лабораторії корпоративного права працював пліч о пліч з Вченою. Ще одним колегою, хто висловив професійні спогади про спільну працю та управлінські якості Валентини Антонівни, є директор Навчально–наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника України, кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України Юрій Іванович Микитин.
Незабутні та теплі слова про світлу памʼять Валентини Антонівни Васильєвої, які отримали відклик у серці всіх і кожного, хто був присутній на конференції, висловлені ЇЇ Дочкою, старшим науковим співробітником Лабораторії корпоративного права імені академіка Володимира Луця Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, кандидатом юридичних наук Вікторією Валентинівною Васильєвою.
Незабутні та теплі слова про світлу памʼять Валентини Антонівни Васильєвої, які отримали відклик у серці всіх і кожного, хто був присутній на конференції, висловлені ЇЇ Дочкою, старшим науковим співробітником Лабораторії корпоративного права імені академіка Володимира Луця Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, кандидатом юридичних наук Вікторією Валентинівною Васильєвою.
Вікторія розповіла, що для Валентини Антонівни, право було більше, ніж просто професія – це було її покликання, а наука про право уособлювала собою роздуми про справедливість: «У неї було оте відчуття справедливості, загострене настільки, що вона інтуїтивно знала, як регулюються ті чи інші відносини, не заглядаючи в закон».
Коли Вікторія приходила до неї з правничими питаннями – «вона відповідала завжди впевнено: “Це регулюється отак.” А на запитання: “А який номер статті?” – вона сміялася і відповідала: “Я не знаю, але точно знаю, що так має бути написано в Законі.” Це було її особливе відчуття правди, яке вражало».
Вікторія наголосила, що «правильний баланс Валентина Антонівна відчувала не лише у праві, але і в житті. І тому завжди знала, як вчинити по правді, і магічним чином вміла приймати правильні рішення в дуже непростих ситуаціях. Ще й тому вона була не лише керівником, але й порадником та наставником для багатьох».
З глибокою шаною звернулася Вікторія до колег: «Попри те, що вона багато віддавала – вона й отримувала багато натомість. Завдяки підтримці колег та друзів, завдяки вашій відданості спільній справі, вона знаходила глибоке задоволення і радість у своїй роботі. Ваша взаємна повага, енергія і спільна пристрасть до професії і науки постійно надихали її. Я знаю, що вона щиро любила те, чим займалася – інакше, вона не присвятила би цьому покликанню стільки свого життя і не віддала би стільки сил» – та учнів Валентини Антонівни: «І ще більше за науку і професію Валентина Антонівна любила людей, що її оточували. Вона глибоко цінувала кожного з вас та завжди підкреслювала важливість спільної підтримки. Вона плекала місце, де кожен мав можливість зростати, розвиватися, вона завжди прагнула виявити сильні сторони та допомогти розкрити потенціал людини».
У роздумах про сенс життя Вікторія згадала «одну із популярних ідей про те, що ціль життя організму і еволюції — це передача генів, які удосконалюються з покоління в покоління. А оскільки ген це по суті та ж сама закодована інформація і якщо поглянути на це більш абстрактно – можна сказати, що Валентина Антонівна передала значну кількість інформації – частину своїх знань та досвіду – наступному поколінню: студентам, аспірантам, колегам та друзям. А значить – зробила свій внесок у розвиток близьких і не дуже близьких людей, а отже – в еволюцію світу загалом. І розуміння того, що життя, хоч і не надто довге, але пройшло зовсім недарма».
Про захід, який ми відкривали, Вікторія сказала, що «ця конференція – була великою пристрастю Валентини Антонівни. Вона вкладала не лише свій час і зусилля, а й частинку своєї душі у створення простору, де кожен міг знайти підтримку, обмінятися думками і отримати заряд для подальших звершень. А ще для неї цей захід був чимось набагато більшим, ніж просто наукова подія. Це було місце зустрічі однодумців, де на перший план виходило не лише знання, а й людське спілкування, обмін енергією та теплом. Ця конференція стала майданчиком для народження не лише наукових ідей, але й глибоких, щирих стосунків між людьми».
Вікторія подякувала усім за те, що своєю участю ми підтримуємо цю спільну справу з тим завзяттям та натхненням, які були так близькі Валентині Антонівні: «у такий непростий час ми продовжуємо цей важливий діалог між наукою і життям, між людьми, які прагнуть ділитися не лише знаннями, але й людським теплом і частинкою власної душі».
Науково-практична робота конференції була продовжена на секційних засіданнях, що розподілені за тематикою та виступами англійською і українською мовами. Платформа 1 «COMPANY LAW: UKRAINIAN EUROINTEGRATION PATH AND VISEGRAD STATES EXPERIENCE» проходила англійською мовою. Платформа 2 «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА І УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ» проведена українською мовою. Під час секційних обговорень у ході науково-практичної конференції вдалося висвітлити питання, повʼязані з аналізом вітчизняних і європейських принципів здійснення корпоративних прав та корпоративного управління в аспекті євроінтеграційних процесів, що відбуваються в Україні, удосконаленням правового регулювання корпоративних відносин в контексті рекодифікації цивільного законодавства та окреслення правового статусу державних підприємницьких юридичних осіб, їх управління та діяльності. Приділено увагу удосконаленню правових механізмів реалізації субʼєктивного корпоративного права та інтересу й управління товариством в аспекті діджиталізації і цифровізації правових процесів.
За результатами проведення XXІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Васильєвські читання» видано збірник наукових статей «Приватне право і підприємництво», присвячений світлій памʼяті Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук, професора Валентини Антонівни Васильєвої та збірник тез доповідей, у якому представлено доповіді Вчених з Харківського, Одеського, Тернопільського, Київського, Львівського та Франківського наукових осередків, а також наукові повідомлення вчених з країн Європейського Союзу (Польщі, Узбекистану, Чехії).
Конференція проходила на базі Навчально–наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника України та онлайн на дистанційних платформах Cisco Webex Meetings і Zoom. Організаторами наукового заходу виступили Лабораторія корпоративного права імені академіка Володимира Луця Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України та Навчально-науковий юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Для перегляду наукових виступів переходьте за посиланням:
https://www.facebook.com/labcorplaw/
З повагою,
колектив Лабораторії корпоративного права
імені академіка Володимира Луця
