Народився 5 листопада 1945 р. у м. Іжевську (Російська Федерація). У 1971 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка (нині — Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) за спеціальністю «Юрист-міжнародник». З 1971 р. до 1974 р. навчався в аспірантурі того ж вузу. У 1974—1976 рр. та у 1985—1992 рр. працював в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, де обіймав посади молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, завідуючого відділу правових проблем підприємництва. З 1976 р. до 1984 р. проходив службу в органах внутрішніх справ МВС СРСР на професорсько-викладацьких посадах: спочатку старшим викладачем, доцентом Київської вищої школи МВС СРСР, а з 1982 р. — начальником кафедри теорії і практики управління Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації керівних працівників МВС СРСР. У 1985 р. працював старшим науковим співробітником Інституту народного господарства ім. Коротченка і одночасно на викладацьких посадах юридичного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. У 1992 р. працював на посадах Державного радника України з питань національної безпеки, Радника Президента України з питань національної безпеки, Секретаря Ради національної безпеки при Президентові України. З 1992-1999 року очолював Центр досліджень проблем підприємництва і менеджменту Академії наук України, який у 1996 р. був перетворений в Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва та переданий АПрН України. З 1999 р. — головний науковий співробітник Інституту.
У 1974 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Институт ме неджеров и его толкование в доктрине менеджменте» (спеціальність 12.00.02), у 1987 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему «Критичний аналіз сучасного розвитку державного управління в США» (спеціальність 12.00.02, нині — 12.00.07). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1989 р. Підготував трьох кандидатів наук.
Напрями наукової діяльності — теорія приватного права, правові проблеми підприємництва, теорія державного управління. Опублікував понад 130 наукових праць, серед яких 15 монографій (3 — індивідуальні, 12 — колективних). Найвизначнішими його роботами є: «Управлінське рішення — засіб і форма реалізації соціальних інтересів» (1993), «Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи» (у співавт., 1998), «Від публічних до приватних засад в цивільному праві України» (у співавт., 1998), «Теоретико-методологічні засади реформування державного управління» (у співавт., 1998), «Методологічні основи розроблення державної політики розвитку підприємництва в Україні» (у співавт., 1998), «Права і свободи людини як предмет приватно-правового регулювання» (1998), «Становлення і розвиток демократичної правової державності та приватного підприємництва в Україні» (1999), «Захист прав платників податків в Україні» (у співавт., 1999), «Право і влада суверенної України» (2002).
Заслужений юрист України (1996). Академік Академії підприємництва і менеджменту України (1991), академік Української академії політичних наук (1993). Нагороджений Почесною грамотою Президії Національної академії наук України (1995).
Лабораторія корпоративного права імені академіка Володимира Луця НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака […]
